грайливо —
Присл. до грайливий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
грайливо —
ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2. Кінь грайливо потерся головою об руку командира, дугою вигнув міцну шию (М. Стельмах); Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (О. Донченко); Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий.
Словник української мови у 20 томах
грайливо —
ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2. Кінь грайливо потерся головою об руку командира,дугою вигнув міцну шию (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 874); Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (Донч.
Словник української мови в 11 томах