грайливо

ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2.

Кінь грайливо потерся головою об руку командира,дугою вигнув міцну шию (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 874);

Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (Донч., II, 1956, 72);

Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий. Грайливо поблискуючи очима, привітався (Збан., Сеспель, 1961, 138).

Значення в інших словниках

1. грайливо — грайли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грайливо — Присл. до грайливий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грайливо — ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2. Кінь грайливо потерся головою об руку командира, дугою вигнув міцну шию (М. Стельмах); Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (О. Донченко); Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий.  Словник української мови у 20 томах