грайливо
ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2.
Кінь грайливо потерся головою об руку командира,дугою вигнув міцну шию (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 874);
Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (Донч., II, 1956, 72);
Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий. Грайливо поблискуючи очима, привітався (Збан., Сеспель, 1961, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грайливо — грайли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грайливо — Присл. до грайливий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грайливо — ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2. Кінь грайливо потерся головою об руку командира, дугою вигнув міцну шию (М. Стельмах); Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (О. Донченко); Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий. Словник української мови у 20 томах