1. Словник української мови в 11 томах

грайливість

ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. грайли́вий 1, 2.

Аркадію не хотілося йти з класу [слідом за іншими], але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (Коп., Тв., 1955, 329);

— Товаришка Марковська, — поправила Любов Прохорівна з притаманною їй жіночою грайливістю (Ле, Міжгір’я, 1953, 421);

Всю грайливість наче рукою зняло з гарненького обличчя чимось прикро враженої пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грайливість — грайли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грайливість — [грайлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. грайливість — -вості, ж. Властивість за знач. грайливий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грайливість — ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. грайли́вий 1, 2. Аркадію не хотілося йти з класу, але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (О. Словник української мови у 20 томах