1. Словник української мови у 20 томах

грайливість

ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. грайли́вий 1, 2.

Аркадію не хотілося йти з класу, але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (О. Копиленко);

Всю грайливість наче рукою зняло з гарненького обличчя чимось прикро враженої пані Роксолани (О. Ільченко);

– А що побажають наші гості? – Молодості, – надавши своєму голосу грайливості, сказав Донат (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грайливість — грайли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грайливість — [грайлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. грайливість — -вості, ж. Властивість за знач. грайливий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грайливість — ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. грайли́вий 1, 2. Аркадію не хотілося йти з класу [слідом за іншими], але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (Коп., Тв. Словник української мови в 11 томах