грайливо
ГРАЙЛИ́ВО.
Присл. до грайли́вий 1, 2.
Кінь грайливо потерся головою об руку командира, дугою вигнув міцну шию (М. Стельмах);
Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (О. Донченко);
Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий. Грайливо поблискуючи очима, привітався (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грайливо — грайли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грайливо — Присл. до грайливий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грайливо — ГРАЙЛИ́ВО. Присл. до грайли́вий 1, 2. Кінь грайливо потерся головою об руку командира,дугою вигнув міцну шию (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 874); Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (Донч. Словник української мови в 11 томах