грайливий

ГРАЙЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий.

Ситі грайливі коні, зробивши красиву дугу в повітрі, стрибали черев дерев’яний парканчик (Донч., І, 1956, 71);

Обабіч шляху молоді осокорини, мов грайлива дітвора, стоять, взявшись за руки (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 98);

*Образно. Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева.., над ним яснеє та холоднеє небо, грайливе сонечко (Вовчок, І, 1956, 203);

// перен. З швидкими мінливими рухами; рухливий.

Вона зараз з мамою, а може й сама сидить десь біля моря і жбурляє камінці в шипучу піну грайливих хвиль (Досв., Вибр., 1959, 13);

Грайливі зайчики бігали по стінах, виблискуючи всіма барвами райдуги (Зар., Світло, 1961, 68).

2. Який виражає веселощі, жарт.

Гарна Зіна! Правда, очі в неї якісь грайливі.. Та хіба ж погано, коли у дівчини веселі очі? (Автом., Щастя.., 1959, 119);

В тон дядьковому грайливому настрою Густав задерикувато спитав: — Може, в Ліндесхольм махнемо? (Хижняк, Килимок, 1961, 96);

Грайливий вираз на обличчі [Ніни] зник, поступившись почуттю боязкої настороженості (Добр., Тече річка.., 1961, 4).

3. Який шумує і піниться (про вино і шипучі напої); пінистий.

Грайливе вино іскрилося в келихах (Кучер, Чорноморці, 1956, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грайливий — грайли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грайливий — (кінь) жвавий, рухливий; (настрій) жартівливий, пустотливий, несерйозний; (погляд) кокетливий: (напій) пінявий, іскристий; (двозначний) нескромний. Словник синонімів Караванського
  3. грайливий — -а, -е. 1》 Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. || перен. Зі швидкими мінливими рухами; рухливий. 2》 Який виражає веселощі, жарт. 3》 Який шумує і піниться (про вино і шипучі напої); пінистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грайливий — ГРАЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. Ситі грайливі коні, зробивши красиву дугу в повітрі, стрибали черев дерев'яний парканчик (О. Словник української мови у 20 томах
  5. грайливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  6. грайливий — в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Фразеологічний словник української мови
  7. грайливий — ЛУКА́ВИЙ (про очі, погляд і т. ін. — сповнений добродушних хитрощів, грайливості), ГРАЙЛИ́ВИЙ. Говорив Кирило Тур, розгладжуючи вуси і поглядаючи на всю компанію, а очі такі лукаві, що разом, здається, й щиро говорить, разом і морочить (П. Словник синонімів української мови
  8. грайливий — Грайливий, -а, -е Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113. Словник української мови Грінченка