грайливий

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко); В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

грайливий — грайли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
грайливий — (кінь) жвавий, рухливий; (настрій) жартівливий, пустотливий, несерйозний; (погляд) кокетливий: (напій) пінявий, іскристий; (двозначний) нескромний. Словник синонімів Караванського
грайливий — -а, -е. 1》 Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. || перен. Зі швидкими мінливими рухами; рухливий. 2》 Який виражає веселощі, жарт. 3》 Який шумує і піниться (про вино і шипучі напої); пінистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
грайливий — ГРАЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. Ситі грайливі коні, зробивши красиву дугу в повітрі, стрибали черев дерев'яний парканчик (О. Словник української мови у 20 томах
грайливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
грайливий — ЛУКА́ВИЙ (про очі, погляд і т. ін. — сповнений добродушних хитрощів, грайливості), ГРАЙЛИ́ВИЙ. Говорив Кирило Тур, розгладжуючи вуси і поглядаючи на всю компанію, а очі такі лукаві, що разом, здається, й щиро говорить, разом і морочить (П. Словник синонімів української мови
грайливий — ГРАЙЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. Ситі грайливі коні, зробивши красиву дугу в повітрі, стрибали черев дерев’яний парканчик (Донч. Словник української мови в 11 томах
грайливий — Грайливий, -а, -е Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113. Словник української мови Грінченка