грайливий

ЛУКА́ВИЙ (про очі, погляд і т. ін. — сповнений добродушних хитрощів, грайливості), ГРАЙЛИ́ВИЙ. Говорив Кирило Тур, розгладжуючи вуси і поглядаючи на всю компанію, а очі такі лукаві, що разом, здається, й щиро говорить, разом і морочить (П. Куліш); З помітним замішанням Ніна присіла на краєчку ліжка. Грайливий вираз на обличчі зник, поступившись почуттю боязкої настороженості (С. Добровольський).

ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю. Шовкопляс); Обабіч шляху молоді осокорики, мов грайлива дітвора, стоять, взявшись за руки (І. Цюпа); Мов птичка з гнізда, налякана рукою збиточного хлопчини, пурхнула Калина у сад (Юліан Опільський); Самотній чабан з далекого берега, схилившись на ґирлиґу, дививсь, як шалапутна ота дівчина море перебродить (О. Гончар).

ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Ми довго дивимося на піняву, прекрасну в своєму нестримному русі воду Алма-Атинки (Т. Масенко); Шхуна то злітала вгору, то лягала на борт, то заривалася носом у пінисту безодню (З. Тулуб); Плив (кит) так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (М. Трублаїні); Танцюють по воді пінливі баранці (І. Цюпа); О друзі, принесіть мені вологу пінну (переклад В. Мисика); Заструмувало пиво з бочки, збиваючи високу, шумливу піну в підставленому кухлі (Є. Гуцало); Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка); Шампанське у Валентинових руках стрельнуло.. Валет розливав іскристий напій (П. Дорошко); Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино (О. Гончар); Грайливе вино іскрилося в келихах (В. Кучер).

РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М. Стельмах); З гір на долину потекли, веселими срібними дзвіночками задзвонили грайливі струмки (В. Козаченко). — Пор. мінли́вий.