грайливо
ГРАЙЛИ́ВО.
Присл. до грайли́вий 1, 2.
Кінь грайливо потерся головою об руку командира, дугою вигнув міцну шию (М. Стельмах);
Грайливо гасали по всій землі сонячні зайчики (О. Донченко);
Раптом до їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий. Грайливо поблискуючи очима, привітався (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)