грайливість

ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. грайли́вий 1, 2.

Аркадію не хотілося йти з класу, але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (О. Копиленко);

Всю грайливість наче рукою зняло з гарненького обличчя чимось прикро враженої пані Роксолани (О. Ільченко);

– А що побажають наші гості? – Молодості, – надавши своєму голосу грайливості, сказав Донат (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. грайливість — грайли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грайливість — [грайлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. грайливість — -вості, ж. Властивість за знач. грайливий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грайливість — ГРАЙЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. грайли́вий 1, 2. Аркадію не хотілося йти з класу [слідом за іншими], але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (Коп., Тв.  Словник української мови в 11 томах