грамотійка

грамоті́йка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. грамотійка — -и, розм. Жін. до грамотій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. грамотійка — ГРАМОТІ́ЙКА, и, ж. Жін. до грамоті́й. [Конон:] Та знаємо, знаємо, що ти грамотійка (М. Кропивницький); – Не тобі вчити! Яка грамотійка! Коли вона десять класів пройшла, то вже думає – цабе велике! (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
3. грамотійка — ГРАМОТІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до грамоті́й. [Конон:] Та знаємо, знаємо, що ти грамотійка (Кроп., III, 1959, 205); — Не тобі вчити! Яка грамотійка! Коли вона десять класів пройшла, то вже думає — цабе велике! (Вол., Дні.., 1958, 146).  Словник української мови в 11 томах