Орфографічний словник української мови

гривань

грива́нь

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гривань — -я, ч., розм. 1》 Кінь із великою гривою. 2》 перен. Чоловік із довгим густим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гривань — див. кінь; кошлатий  Словник синонімів Вусика
  3. гривань — ГРИВА́НЬ, я́, ч., розм. 1. Кінь з великою гривою. Гривань [кінь] уже рвонувся, і чобіт [Мамая] лишився в руках у хорунжого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108). 2. перен. Чоловік з довгим густим волоссям.  Словник української мови в 11 томах
  4. гривань — Гривань, -ня м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка