гривань —
грива́нь іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
гривань —
-я, ч., розм. 1》 Кінь із великою гривою. 2》 перен. Чоловік із довгим густим волоссям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гривань —
див. кінь; кошлатий
Словник синонімів Вусика
гривань —
ГРИВА́НЬ, я́, ч., розм. 1. Кінь з великою гривою. Гривань [кінь] уже рвонувся, і чобіт [Мамая] лишився в руках у хорунжого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108). 2. перен. Чоловік з довгим густим волоссям.
Словник української мови в 11 томах