громовик

громови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. громовик — -а, ч., розм. Те саме, що громовержець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. громовик — див. крикливий  Словник синонімів Вусика
3. громовик — ГРОМОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що громове́ржець. На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Ничипір Громовик (Гл., Вибр., 1957, 185).  Словник української мови в 11 томах