громовик

ГРОМОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що громове́ржець.

На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Ничипір Громовик (Гл., Вибр., 1957, 185).

Значення в інших словниках

1. громовик — громови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. громовик — -а, ч., розм. Те саме, що громовержець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. громовик — див. крикливий  Словник синонімів Вусика