грязько —
Присл. до грязький. || у знач. присудк. сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
грязько —
Гря́зько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
грязько —
ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й; // у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.). Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).
Словник української мови в 11 томах
грязько —
Грязько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153.
Словник української мови Грінченка