грязько

гря́зько

Присл. до грязький.

|| у знач. присудк. сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. грязько — гря́зько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грязько — Гря́зько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. грязько — ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й; // у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.). Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).  Словник української мови в 11 томах
4. грязько — Грязько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153.  Словник української мови Грінченка