грязько
ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й;
// у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.).
Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).
Словник української мови (СУМ-11)ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й;
// у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.).
Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).
Словник української мови (СУМ-11)