грімко —
Присл. до грімкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грімко —
Грі́мко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
грімко —
ГРІ́МКО. Присл. до грімки́й 1. Він од горілки весь обдувся І грімко так на їх гукнув: — Мовчіть!.. (Котл., 1,1952, 97); Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як грімко і тягуче співало розбурхане море (Кучер, Прощай.., 1957, 18).
Словник української мови в 11 томах
грімко —
Грімко нар. Звучно.
Словник української мови Грінченка