Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

грімко

Грі́мко, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. грімко — грі́мко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. грімко — Присл. до грімкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грімко — ГРІ́МКО. Присл. до грімки́й 1. Він од горілки весь обдувся І грімко так на їх гукнув: — Мовчіть!.. (Котл., 1,1952, 97); Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як грімко і тягуче співало розбурхане море (Кучер, Прощай.., 1957, 18).  Словник української мови в 11 томах
  4. грімко — Грімко нар. Звучно.  Словник української мови Грінченка