Значення в інших словниках
-
грішний —
(який згрішив і грішить) неправедний, заст. нечестивий, окаянний.
Словник синонімів Полюги
-
грішний —
(у чому) винний, провинний; ЕВ. розпусний, розпутній <зап. розпутний>, перелюбний; (намір) ГРІХОВНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
грішний —
-а, -е. 1》 Який наробив гріхів (у 1 знач.). || у знач. ім., перев. мн. грішні, -них. Ті, що мають гріхи. || Виповнений гріхами (у 1 знач.). || Як постійний епітет при сл. душа, тіло, що виражає визнання власних помилок, безсилості. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
грішний —
грі́шна вода́, жарт. Горілка. — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде.— А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар). грі́шне ді́ло, заст., жарт. Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне.
Фразеологічний словник української мови
-
грішний —
ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).
Словник синонімів української мови
-
грішний —
Грі́шний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
грішний —
ГРІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який наробив гріхів (у 1 знач.). — Нехай же мати божа прощає мене, грішну, що я свойому рідному братику лихо наплакала!...
Словник української мови в 11 томах