гулко

гу́лко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. гулко — Присл. до гулкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гулко — ГУ́ЛКО. Присл. до гулки́й. Пані, глянувши на неї, зареготалася, дзвінко, гулко так залилася… (Мирний, III, 1954, 156); Кімнату відчиняли весною, вона була простора й порожня, в ній відкликався гулко гомін міста (Тудор, Вибр., 1949, 317).  Словник української мови в 11 томах