гупання

гу́пання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. гупання — -я, с. Дія за знач. гупати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гупання — ГУ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. гу́пати і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі з кошари почувся крик, потім гупання кроків (Фр., І, 1955, 108); З розчинених дверей [кузні] лунали ритмічний дзенькіт заліза й гупання молотів (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах