гупання
гу́пання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гупання — -я, с. Дія за знач. гупати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гупання — ГУ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. гу́пати і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі з кошари почувся крик, потім гупання кроків (Фр., І, 1955, 108); З розчинених дверей [кузні] лунали ритмічний дзенькіт заліза й гупання молотів (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах