1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гупання

гу́пання

-я, с.

Дія за знач. гупати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гупання — гу́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гупання — ГУ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. гу́пати і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі з кошари почувся крик, потім гупання кроків (Фр., І, 1955, 108); З розчинених дверей [кузні] лунали ритмічний дзенькіт заліза й гупання молотів (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах