Орфографічний словник української мови

гупотнява

гупо́тнява

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гупотнява — -и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гупотнява — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  3. гупотнява — ГУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гупоті́ння. Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Коз., Нові Потоки, 1948, 157); — Товариші! Прощайте! — почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Хижняк, Тамара, 1959, 157).  Словник української мови в 11 томах
  4. гупотнява — Гупотнява, -ва с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).  Словник української мови Грінченка