Словник української мови Грінченка

гупотнява

Гупотнява, -ва

с.

1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск.

2) Стукотня (глухими ударами).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гупотнява — гупо́тнява іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гупотнява — -и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гупотнява — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  4. гупотнява — ГУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гупоті́ння. Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Коз., Нові Потоки, 1948, 157); — Товариші! Прощайте! — почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Хижняк, Тамара, 1959, 157).  Словник української мови в 11 томах