гупнути

Гупнути, -ну, -неш

гл. Однокр. в. отъ гупати.

1) Топнуть.

2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.

Значення в інших словниках

1. гупнути — гу́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гупнути — -ну, -неш, док. Однокр. до гупати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гупнути — див. падати  Словник синонімів Вусика
4. гупнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. гупнути — ГУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гу́пати. Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Янов., І, 1954, 274); Гупнула [Наталя] дверима так, що аж стіни задрижали (Збан., Між ..  Словник української мови в 11 томах