гупнути
Гупнути, -ну, -неш
гл. Однокр. в. отъ гупати.
1) Топнуть.
2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гупнути — гу́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- гупнути — -ну, -неш, док. Однокр. до гупати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гупнути — див. падати Словник синонімів Вусика
- гупнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- гупнути — ГУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гу́пати. Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Янов., І, 1954, 274); Гупнула [Наталя] дверима так, що аж стіни задрижали (Збан., Між .. Словник української мови в 11 томах