гупотнява
Гупотнява, -ва
с.
1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск.
2) Стукотня (глухими ударами).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гупотнява — гупо́тнява іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гупотнява — -и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гупотнява — див. звучання Словник синонімів Вусика
- гупотнява — ГУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гупоті́ння. Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Коз., Нові Потоки, 1948, 157); — Товариші! Прощайте! — почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Хижняк, Тамара, 1959, 157). Словник української мови в 11 томах