1. Словник української мови в 11 томах

гупотнява

ГУПО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гупоті́ння.

Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Коз., Нові Потоки, 1948, 157);

— Товариші! Прощайте! — почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Хижняк, Тамара, 1959, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гупотнява — гупо́тнява іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гупотнява — -и, ж., діал. Гупотіння, стукотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гупотнява — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. гупотнява — Гупотнява, -ва с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами). Словник української мови Грінченка