гуси —
ГУ́СИ, е́й, мн. 1. Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. Ой крикнули сірі гуси В яру на ставу (Шевч., II, 1953,184); — Ех, шкода! — зітхнув Рудик. — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
гуси —
Гуси см. гусь.
Словник української мови Грінченка