Орфографічний словник української мови

гіллячко

гі́ллячко

іменник середнього роду

гілля; гільце

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гіллячко — -а, с., етн. Те саме, що гільце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с. 1. збірн. Зменш. до гі́лля́. – А як ось тут гарно!.. гіллячко... сонечко в дірочки... мережечки... ну й гарно! (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., етн. Те саме, що гільце́. Ой ішли дівчата, співали, Гіллячко у лузі ламали (Забашта, Квіт… 1960, 108).  Словник української мови в 11 томах
  4. гіллячко — Гіллячко, -ка с. ум. отъ ii. гілля.  Словник української мови Грінченка