гіллячко

гі́ллячко

-а, с., етн.

Те саме, що гільце.

Значення в інших словниках

1. гіллячко — гі́ллячко іменник середнього роду гілля; гільце  Орфографічний словник української мови
2. гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с. 1. збірн. Зменш. до гі́лля́. – А як ось тут гарно!.. гіллячко... сонечко в дірочки... мережечки... ну й гарно! (А.  Словник української мови у 20 томах
3. гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., етн. Те саме, що гільце́. Ой ішли дівчата, співали, Гіллячко у лузі ламали (Забашта, Квіт… 1960, 108).  Словник української мови в 11 томах
4. гіллячко — Гіллячко, -ка с. ум. отъ ii. гілля.  Словник української мови Грінченка