гіпотаксис

гіпота́ксис

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. гіпотаксис — -у, ч., грам. Те саме, що підпорядкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гіпотаксис — ГІПОТА́КСИС, у, ч., лінгв. Підрядний зв'язок між реченнями. Українська і білоруська літературні мови до другої половини XVII ст. мали близький синтаксис.  Словник української мови у 20 томах
3. гіпотаксис — гіпота́ксис (від грец. ύπόταξις – підрядність) підрядний зв’язок між реченнями.  Словник іншомовних слів Мельничука