Орфографічний словник української мови

гіпоталамус

гіпотала́мус

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гіпоталамус — -а, ч. Частина головного мозку, що контролює обмін речовин, роботу ендокринних і статевих залоз організму і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпоталамус — ГІПОТАЛА́МУС, а, ч., анат. Відділ проміжного мозку, який бере участь у регуляції діяльності серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної систем та інших функцій організму. На першому етапі дії алкоголю посилено виділяється норадреналін у гіпоталамусі та середньому мозку (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гіпоталамус — гіпотала́мус (від гіпо... і грец. θάλαμος – розміщення) анат. скупчення ядер нервових клітин з численними висхідними й низхідними волокнами нижче зорового горба головного мозку.  Словник іншомовних слів Мельничука