гіпоталамус

ГІПОТАЛА́МУС, а, ч., анат.

Відділ проміжного мозку, який бере участь у регуляції діяльності серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної систем та інших функцій організму.

На першому етапі дії алкоголю посилено виділяється норадреналін у гіпоталамусі та середньому мозку (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гіпоталамус — гіпотала́мус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіпоталамус — -а, ч. Частина головного мозку, що контролює обмін речовин, роботу ендокринних і статевих залоз організму і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіпоталамус — гіпотала́мус (від гіпо... і грец. θάλαμος – розміщення) анат. скупчення ядер нервових клітин з численними висхідними й низхідними волокнами нижче зорового горба головного мозку.  Словник іншомовних слів Мельничука