гіпотактичний
ГІПОТАКТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до гіпотаксису.
З плином часу змінювався Шевченків синтаксис. Народна оповідь з переважанням паратактичних конструкцій над гіпотактичними замінювалася характерною для літературної мови складною системою взаємозалежності слів і словосполучень (В. Русанівський);
Від староукраїнської книжної літературної мови слов'яноруська різниться з лексично-словотвірного й стилістичного погляду (латинізми, полонізми, калькові словоскладання, перевага гіпотактичної будови речень та ін.) (з наук.-попул. літ.);
Гіпотактичний зв'язок.
Словник української мови (СУМ-20)