Орфографічний словник української мови

далматин

далмати́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. далматин — -а, ч. Далматський дог, порода декоративних собак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. далматин — ДАЛМАТИ́Н, а, ч. 1. Порода собак із короткою білою шерстю та чорними або коричневими плямами. Далматин – досить великий, сильний і витривалий собака, здатний долати великі відстані (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. далматин — Порода собак; раніше — мисливські, нині декоративні; шерсть коротка, біла, з чорними або коричневими плямами.  Універсальний словник-енциклопедія