Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
далматин —
далмати́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
далматин —
ДАЛМАТИ́Н, а, ч. 1. Порода собак із короткою білою шерстю та чорними або коричневими плямами. Далматин – досить великий, сильний і витривалий собака, здатний долати великі відстані (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
далматин —
Порода собак; раніше — мисливські, нині декоративні; шерсть коротка, біла, з чорними або коричневими плямами.
Універсальний словник-енциклопедія