далматин
ДАЛМАТИ́Н, а, ч.
1. Порода собак із короткою білою шерстю та чорними або коричневими плямами.
Далматин – досить великий, сильний і витривалий собака, здатний долати великі відстані (з наук.-попул. літ.);
Далматини потребують великих навантажень і регулярних прогулянок на свіжому повітрі (із журн.).
2. Собака цієї породи.
Довгі прогулянки у парку з улюбленим далматином її заспокоювали (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)