дао —
невідм., ч. Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дао —
(кит. – шлях, закон, принцип) поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму («дао-де»); в логіці – підставу, засновок, аргумент («дао-лі»).
Словник іншомовних слів Мельничука
дао —
ДАО (кит. — Бог, шлях, принцип, закономірність) — одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення.
Філософський енциклопедичний словник