дао
да́о
невідм., ч.
Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент.
Великий тлумачний словник сучасної української мови