дао

(кит. – шлях, закон, принцип)

поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – «шлях» природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму («дао-де»); в логіці – підставу, засновок, аргумент («дао-лі»).

Значення в інших словниках

1. дао — да́о іменник середнього роду категорія китайської філософії  Орфографічний словник української мови
2. дао — невідм., ч. Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дао — ДАО (кит. — Бог, шлях, принцип, закономірність) — одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення.  Філософський енциклопедичний словник