двірник
двірни́к 1
іменник чоловічого роду, істота
про людину
розм.
двірни́к 2
іменник чоловічого роду
рухома стрілка на склі автомобіля
Орфографічний словник української мовидвірни́к 1
іменник чоловічого роду, істота
про людину
розм.
двірни́к 2
іменник чоловічого роду
рухома стрілка на склі автомобіля
Орфографічний словник української мови