Орфографічний словник української мови

дебошувати

дебошува́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дебошувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що дебоши́рити. Він дебошував проти панів (з легенди); Перед початком футбольного матчу почала дебошувати група агресивно налаштованих місцевих уболівальників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. дебошувати — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
  4. дебошувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати. Він дебошував проти панів (Укр.. казки, легенди… 1957, 444).  Словник української мови в 11 томах