дебошувати

ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати.

Він дебошував проти панів (Укр.. казки, легенди… 1957, 444).

Значення в інших словниках

1. дебошувати — дебошува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. дебошувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Учиняти дебош; бешкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дебошувати — ДЕБОШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що дебоши́рити. Він дебошував проти панів (з легенди); Перед початком футбольного матчу почала дебошувати група агресивно налаштованих місцевих уболівальників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. дебошувати — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
5. дебошувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови