декуди —
присл., діал. Кудись. || Подекуди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декуди —
КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал.
Словник синонімів української мови
декуди —
Де́куди, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
декуди —
ДЕ́КУДИ, присл., діал. Кудись. [Іван (до музики):] Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (Кроп., І, 1958, 96); // Подекуди. В селі видно було декуди світло (Фр., IV, 1950, 414); Ще тільки декуди блищить рілля У чорно-синій соковитій барві (Рильський, І, 1956, 74).
Словник української мови в 11 томах
декуди —
Декуди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка