делінквент —
Особа, яка чинить порушення існуючого кримінального законодавства. англ. delinquent; нім. Delinquent m -en, -en; угор. delinkvens; рос. делинквент.
Словник із соціальної роботи
делінквент —
-а, ч. Правопорушник, злочинець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
делінквент —
Стратенець, злочинець
Словник чужослів Павло Штепа
делінквент —
ДЕЛІНКВЕ́НТ, а, ч., юр. Особа, чия поведінка суперечить нормам певної галузі права. У роки радянської влади в'язниці несли відповідне ідеологічне навантаження, перевиховуючи потенційних політично небезпечних бунтарів на делінквентів, тобто карних злочинців, яких усі зневажають (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
делінквент —
делінкве́нт [від лат. delinquens (delinquentis) – той, що вчиняє провину] в англо-американському праві правопорушник (див. делікт).
Словник іншомовних слів Мельничука
делінквент —
рос. делинквент (від латин. delinquens (delinduentis) — той, хто вчиняє провину) — правопорушник. Див. також Делікт.
Eкономічна енциклопедія